МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний Університет „Львівська Політехніка” Програма емпіричного соціологічного дослідження на тему: „Роль родини в житті студента”  Львів – 2007 Загальна характеристика проблеми. В наш час, коли суспільство розвивається шаленими темпами, пересічній людині дуже важко почувати себе в комфорті, захищеності. Щоденні стреси, проблеми, недостатність часу, конфлікти підривають її нервову систему. Особливо це впливає на ще не зовсім зрілих особистостей, зокрема студентів. Щодня вони проводять багато часу поза межами власного дому в оточенні друзів, колег-студентів, викладачів тощо. Та з часом вони потребують домашнього затишку, родинного тепла і ласки, материнської любові і турботи тощо. Все це допомагає студентові набиратися сил і енергії, щоб бути в змозі протистояти щоденним труднощам і перешкодам. В складних або важливих ситуаціях людині інколи важко прийняти єдине правильне рішення. Завжди добре, коли є з ким порадитись, вислухати чиюсь думку чи пораду. В житті молодої людини зазвичай такими порадниками є круг її спілкування: друзі, колеги по роботі тощо. Та на першому місці авторитетною має бути думка родини стосовно певного питання. По-перше, близькі люди не побажають поганого, що не завжди можна сказати про так званих „друзів-доброзичливців”. По-друге, старші люди мають більше життєвого досвіду і тому можуть подивитися на питання, що виникло, з такої точки зору, яка б не спала на думку молодій людині в силу її молодості. Проте, не слід забувати, що надлишок батьківської турботи може призвести до неможливості молодої людини приймати самостійні рішення, в той час як недостача її може спровокувати здійснення необдуманих вчинків. Ще однією функцією родини може бути допомога у виборі майбутньої професії. Молодь зазвичай зупиняє свій вибір на тій спеціальності, яка, на її погляд, є найпрестижнішою, але не завжди це так. Батьки студента, або ще абітурієнта, мають великий вплив на свою дитину і часто користуються цим з метою досягнення своїм нащадком благополуччя. Непоодинокими є випадки, коли батьки випускника середнього навчального закладу бажають, щоб їх дитина пішла по їхнім „стопам” і продовжила родинну справу чи здобула ту ж професію, що й батьки. Так діти батьків-лікарів часто самі стають лікарями, діти батьків-юристів стають юристами і т.д. Але не завжди це зроблено за згоди самого підлітка, що в майбутньому може потягти за собою тяжкі наслідки, наприклад, приховану злість на батьків за „зруйноване” життя, неможливість самореалізуватися або байдуже ставлення до своєї професії, що перешкоджає кар’єрному росту. Проте, молода людина, студент, крім кар’єри чи освіти також прагне влаштувати своє особисте життя. Найкращим прикладом для наслідування є родина чи сім’я, в якій вони виросли. Дослідження показують, що молоді люди, які виросли в неблагополучних сім’ях зазвичай не можуть створити повноцінної сім’ї або ж спотворюють картину подружнього життя через відсутність прикладу для наслідування. Сварки і скандали в сім’ї також негативно впливають на ще не повністю сформовану психіку підлітків, що в майбутньому може вилитися в необгрунтованому прояві агресії чи надмірній жорстокості і знервованості людини. Нерідко діти з неблагополучних сімей стають на злочинний шлях для задоволення своїх потреб, зокрема почуття значущості, поваги серед своїх дружків тощо. Таким чином загальна проблемна ситуація полягає у взаємовідношеннях між молодою людиною та її родиною. Тому тему дослідження можна сформулювати так: „Роль родини в житті студента”. Мета дослідження – з’ясування ролі родини в житті студентів вищих навчальних закладів. Завдання дослідження : вияснення стосунків в родині та підтримки студента родиною; встановлення основних сфер впливу батьків на своїх дітей, зокрема при: - виборі вищого навчального закладу; - виборі спеціальності, а отже, і майбутньої професії; - затратних (дорогих) покупках; - плануванні особистого життя, одруженні тощо. вияснення причин виникнення конфліктних ситуацій ...